Виховні години.


  Найкраще  видовище на світі - 

дитина, що впевнено йде по життю,

після того, як ви показали їй шлях.

Конфуцій.




12 квітня День космонавтики.

7 клас переглянув відео присвячене цій даті. Рекомендуємо всім . 
Юрій Кондратюк.




🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾🐾





"Стежкою слави козаків Шишаччини"

19 жовтня 2016 року відбулася зустріч учнів 7 класу з Магдою Василем Івановичем, мешканцем смт Шишаки, краєзнавцем, істориком, автором підручників,...

Можна дуже довго говорити про цю людину і його заслуги! Зустріч влаштувала Воронянська Тетяна Петрівна, наш шкільний бібліотекар. А метою нашого зібрання було історичне минуле козаків Шишаччини.









Запитанням учнів не було кінця, але час зустрічі добігав кінця і ми домовились обов'язково зустрітися ще раз. Навесні наступного року Василь Іванович обов'язково покаже нам ті визначні місця, де відбувалися бої козаків та якими стежками вони  ходили, де жили. Зустріч завершилась частуванням усіх присутніх пирогом з чаєм.

Класний керівник 7 класу -Бережна Л.П.

10 березня 2016 року 

у 6- А класі було проведено виховну годину

"Будь обережним на дорозі".

Діти переглянули два мультфільми:

Далі переглянули зображення дорожніх знаків  і спробували їх запам'ятати:

Переглянули презентацію по темі виховного заходу:

Презентація "Дорожній рух" 

А також розфарбували картинки із зображенням дорожніх знаків, які ви можете переглянути тут:

Розфарбовки з дорожніми знаками

 


 









Шишацька спеціалізована школа ім. В.І. Вернадського
Виховна година на тему:
«Права людини починаються
з прав дитини»
(6- А клас)
Підготувала:
класний керівник  6-А класу
Бережна Л.П.
Шишаки, 2015
Мета. Ознайомити учнів з їхніми основними правами та обов’язками. Вчити відрізняти права від обов’язків, закріпити їх в пам’яті учнів. Навчати дітей вмінню захищати себе при порушенні прав дитини. Розвивати культуру дітей, акторські здібності. Виховувати дисциплінованість, повагу до законів України, товаришів.
Обладнання. Ілюстрований матеріал до теми, плакати «Знай свої права та обов’язки», «Права дітей», «Обов’язки учнів», «Світова книга прав дитини» картки для групової роботи, комп’ютер, презентація «Права дитини».
Хід заняття:
І. Організаційний момент
1.Гра «Передай по колу посмішку» (для досягнення згуртованості, для позитивного настрою на роботу)
Діти кожного ряду повертаються обличчям один до одного і передають посмішку. ( Використання смайликів )
ІІ Актуалізація опорних знань.
1.Вправа « Вузлики»
- На дошці ви бачите вузлики. Сьогодні на уроці ми спробуємо розв’язати їх
Ø​ Давайте прочитаємо, що написано в ланцюжку.
Ø​ Ми говоримо: права дитини. А хто така дитина?
Ø​ (Це людина, якій ще не виповнилося 18 років)
У неньки народилося дитя,
Дитя моє! Бог дав тобі життя,
І щоб ніхто не заподіяв шкоди
Тобі, малесенький громадянине,
Бог дав закони нашого народу.
2. Хто може дати нам закони? - (Наша держава)
Діти, кожна держава повинна піклуватись про своїх громадян: про чоловіків і жінок, багатих і бідних. Про людей усіх національностей. Будь – якого кольору шкіри – в тому числі про маленьких громадян. У кожній демократичній державі є Конституція, яка захищає людину, гарантує її права.
- А що таке Конституція?
Консультант 1. Конституція – Основний Закон будь – якої держави. У ній записані усі правила, з якими повинні жити люди цієї країни. І правила ці ні в якому разі не можна порушувати! За допомогою Конституції держава піклується про своїх громадян. Але в усіх малих громадян є ще своя Конституція. Вона називається «Декларація прав дитини».
Консультант 2. Декларація прав дитини дуже важливий документ, в якому визначені права дитини. Вона була проголошена 20 листопада 1957 року Генеральною Асамблеєю ООН. Цей закон повинні виконувати люди всієї нашої Землі.
Консультант 1. .Загальна декларація прав людини – важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом – і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.
Консультант 2. Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція – Це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить- пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
- Сьогодні на уроці ми дізнаємось про права та обов’язки дитини, навчимося їх розрізняти. Допоможемо Буратіно розібратися, що таке права дитини та її обов’язки.
-Діти, а які права має дитина?
ІV. Вивчення нового матеріалу
-​ Уявіть собі, що ви опинилися на острові, де ніхто не живе. Чого вам буде не вистачати над усе?
-​ Отже, більшості не вистачає друзів, спілкування, тому що ми з вами люди, живемо серед подібних до нас.
Робить нас людьми не народження, а те, що ми живемо, зростаємо в людській спільноті.
Кожна людина має властиві лише їй почуття, здібності, характер. Як же зробити так, щоб такі різні, несхожі між собою, люди все ж таки жили з повагою один до одного? Для цього існують правила, які керують стосунками між людьми. Життя змусило людей установити багато різних правил, і ми зустрічаємося з ними на кожному кроці.
Ти заходиш до школи – і перед тобою на стіні правила поведінки учнів. Ти – учень, а всі учні мусять їх дотримуватися, щоб у школі під час уроків було тихо, щоб кожний мав своє місце за партою, щоб легше було вчителям тебе навчати, а тобі – учитися.
Сідаєш у трамвай чи тролейбус – перед тобою правила користування міським транспортом для пасажирів. Ти тепер пасажир, а всі пасажири дотримуються цих правил, щоб не було штовханини у дверях, щоб усі могли сісти в трамвай чи тролейбус, щоб ні з ким не сталося нещасного випадку.
Заходиш у кінотеатр – і тут свої правила, яких повинні дотримуватися глядачі. Усі глядачі мають сидіти тихо.
Навіть на пляжі є свої правила поведінки на воді (не пустувати у воді, далеко не запливати, щоб не було з тобою і твоїми товаришами ніяких неприємностей).
Правила дорожнього руху дуже суворі. За їх виконанням слідкує ціла армія працівників Державної автомобільної інспекції, бо тут вже йдеться не тільки про порядок, але часто й про життя людей. Коли ти йдеш вулицею – ти пішохід і зобов’язаний виконувати правила дорожнього руху.
Але є такі правила, що обов’язкові для всіх громадян країни, хто б вони не були – дорослі чи діти, учителі чи учні, пішоходи чи пасажири. Це такі правила, що встановлюють порядок у всій державі, обов’язки кожного громадянина та його права. Їх затверджує найвища влада у країні, в нашій країні – Верховна Рада України. Називаються такі правила державними законами.
Закон – обов’язкове для всіх правило. Він приймається і захищається державою. Головний закон – Конституція.
Слово „конституція” у перекладі з латинської мови означає „устрій”, „установлення”.
Ця невеличка книжка є визначальною для всього українського народу. У статтях Конституції сформульовані права та обов’язки громадян України. Цей документ разом із тим є програмою дій. На основі Конституції складаються всі інші закони, які регулюють діяльність і взаємини громадян.
Розділ про права людини – один із найважливіших у Конституції України У ньому спочатку перелічені особисті права, потім – політичні, а потім – соціально-економічні й культурні.
Якщо ми говоримо „право”, то завжди маємо на увазі „обов’язок”, і навпаки. Ми – громадяни України, і у нас є обов’язки перед Вітчизною, своїм народом, іншими людьми, перед своїми рідними й близькими. Головний обов’язок – поважати права інших!!! А іще в Конституції України записані такі обов’язки: піклуватися батькам про дітей, а дорослим дітям – про непрацездатних батьків, захищати Вітчизну, охороняти природу, платити податки.
Закони держави повинні захищати людину, її права. Таких прав дуже багато – на життя, житло, харчування, медичну допомогу, знання, відпочинок. Права людини – це її певні можливості, які охороняються законом, те, що вона може робити для того, щоб вести повноцінне життя, і в чому їй не можуть відмовити.
Діти мають особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей усього світу недостатньо захищені.
Сьогодні 250 млн дітей живуть за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань. 30 млн дітей у світі не можуть навчатися. Кожний рік від хвороб помирають 5 млн дітей. Поширюється торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки, для пересадки органів.
В Україні три чверті дітей із хронічними хворобами. З’явився новий тип дітей – «діти вулиці» (особливо у великих містах). Це діти, що залишили рідні домівки і живуть та харчуються, як заманеться. Основна маса з них має освіту – 3-4 класи. Більшість із них – малолітні злочинці, наркомани, торгівці наркотиками.
- А як іще порушується право людини на життя? (Війна, вбивство).
Уся історія людства – це історія війн. Одна з найстрашніших війн тривала 6 років і закінчилася в 1945 році. Загинуло близько 60 мільйонів. Для них право на життя було порушено. Життя втратили люди, кількість яких перебільшує чисельність населення сучасної України. І тоді у всьому світі зрозуміли, що треба об’єднатися для захисту прав людини. 24 жовтня 1945 року було створено ООН – Організацію Об’єднаних Націй.
Організація Об’єднаних Націй – міжнародна організація, завдання якої – підтримка миру і безпеки у всьому світі.
Її Статут підписала 51 держава, зокрема й Україна.
Мета ООН:
-​ підтримувати мир у всьому світі;
-​ розвивати дружні стосунки між державами;
-​ діяти спільно, щоб допомогти бідним жити краще, ліквідувати бідність, хвороби, неграмотність у суспільстві, попереджувати завдавання збитків довкіллю, заохочувати повагу прав і свобод людей.
Правила країн – членів ООН:
-​ усі країни – члени ООН рівноправні;
-​ повинні дотримуватися її Статуту;
-​ держави повинні врегульовувати неузгодженості мирними шляхами;
-​ держави повинні утримуватися від загроз військової сили або її застосування;
-​ ООН не втручається у внутрішні справи країн;
-​ Держави повинні намагатися сприяти діям ООН.
Загальним правам людини присвячено другий пункт преамбули Статуту ООН, його викладено одразу після пункту про лиха війн. Адже саме порушення прав людини лежить в основі всіх конфліктів. 10 грудня 1948 року різні народи вирішили і проголосили, що всі люди мають рівні права. Так виникла Загальна декларація прав людини.
Декларація – латинське слово, у перекладі означає „оголошення”, „заява”. Декларація – це документ, у якому викладено основні принципи, офіційно проголошені державою, міжнародними та іншими організаціями.
Загальна декларація прав людини – документ, у якому визначено основні права кожної людини у світі й передбачено, що вони є основою свободи, справедливості й усезагального миру.
У Декларації передбачено, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїх правах і що не можна їх піддавати дискримінації через національну, етнічну, релігійну, расову ознаки, а також через стать, політичні переконання.
Але дорослі можуть захищати свої права від злодіїв, шахраїв, а діти ще не в змозі цього робити. Тому в 1989 році представники урядів передових країн світу, в тому числі й наша Україна, підписали Конвенцію про права дитини.
Конвенція - теж латинське слово – угода; міжнародний договір між державами з певних питань. У даному випадку – з питань прав дитини.
У цій Конвенції країни домовилися охороняти права всіх дітей світу. Там записано, що дитиною вважається людина, якій ще не виповнилося 18 років.
Згідно з Конвенцією про права дитини Україна у квітні 2001 року прийняла Закон про охорону дитинства.
Зараз ми помандруємо по сторінках Конвенції.
(роздаю картки, на яких записані основні статті Конвенції про права дитини. Учні по черзі читають і своїми словами пояснюють зміст).
Гра „Хто перший”.
Роздаю дітям картки, на яких перелічені певні права й обов’язки, і пропоную учням відповідно з’єднати їх стрілками. Виграє той, хто першим виконає завдання.
Права Обов’язки
1)Дотримуватись правил 1)На життя та охорону здоров’я;
дорожнього руху;
2) на навчання; 2) берегти природу, пам’ятки культури;
3) старанно вчитися; 3) на ігри, розваги, відпочинок;
4) на користування 4) дотримуватися моральних норм
бібліотеками, поведінки;
відвідування пам’яток культури;
5) виконувати посильну хатню 5) на свободу об’єднань і мирних
роботу за дорученням батьків; зібрань;
6) дотримуватися розкладу дня 6) на захист від роботи, яка шкодить
й ощадливо використовувати час. здоров’ю і розвитку.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
А зараз проведемо невеличке бліц-опитування, щоб з’язувати, як ви виконуєте свої обов’язки. Підніміть руку ті,
Ø​ хто вважає, що він сумлінно виконує свій обов’язок добре навчатися,
Ø​ хто завжди дотримується правил поведінки у школі і поза школою,
Ø​ хто завжди дотримується правил дорожнього руху,
Ø​ хто дбає про своє здоров’я і щодня вранці робить фіззарядку,
Ø​ хто піклується про природу,
Ø​ хто сумлінно виконує свої хатні обов’язки.
3. Тестування „Чи знаєш ти права та обов’язки?”:
1.​ Який документ про права дітей затвердила ООН у 1989 році:
А) Загальна декларація прав людини;
Б) Конвенція про права дитини;
В Закон України про охорону дитинства.
2. Який документ про права дітей прийняла Україна у 2001 році:
А) Загальна декларація прав людини;
Б) Конвенція про права дитини;
В Закон України про охорону дитинства.
3. Як називається основний закон України, де записані всі права та обов’язки?
А) Загальна декларація прав людини;
Б) Конвенція про права дитини;
В) Конституція України.
4. Це те, що ти повинен робити, щоб бути корисним собі та іншим:
А) обов’язок;
Б) право.
5. Це те, що ти можеш робити:
А) обов’язок;
Б) право.
VI. Підведення підсумків. Рефлексія
Заключне слово.
Чи корисна була ця виховна година?
У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх та вміти ними користуватися. Але слід знати не лише свої права, а й обов’язки. Прагнучи відстояти свої права, не порушуйте права інших!!!



Виховна година , присвячена 9 травня .
Червоний мак (англ. Remembrance poppy) — символ пам'яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи із 1914 року.
Історія
 Поштова марка США 1948 року, присвячена Моїні Майкл
Використання квітки маку як символу пам'яті інспіроване віршем канадського військового лікаря Джона Мак-Крея «У полі Фландрії» (1915), що починається словами: «У полі Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами, / Щоб знали місце, де ми є…» (англ. "In Flanders fields the poppies blow / Between the crosses, row on row / That mark our place …", переклад Наталії Безсонової).[1][2] Був уперше використаний Американським легіоном для вшанування пам'яті американських солдатів, що полягли під час Першої світової війни. Символ поширений у Західній Європі (особливо у Великій Британії), Північній Америці та Австралії.
Ідея використовувати червоний мак як символ пам'яті належить Моїні Майкл[en], викладачці Університету Джорджії, Сполучені Штати. У листопаді 1918 року під враженням від поеми Маккрея вона написала власний вірш «Ми збережемо Віру» (англ. "We Shall Keep the Faith"), де заприсяглася завжди носити червоний мак у пам'ять за загиблими.[3] Після 1918 року Моїна Майкл займалася фінансовою підтримкою недієздатних ветеранів війни. Для того, щоб зібрати необхідні кошти, Майкл запропонувала продавати штучні маки із шовку.
Використання[ред. • ред. код]
В Україні[ред. • ред. код]
  Символ пам'яті полеглих в Україні, використовується з 2014 року
Червоний мак вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.
Дизайн українського червоного маку розроблено за сприяння Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін, роботу передано для вільного використання з некомерційною метою.[4] Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою зазвичай розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни (1939 та 1945) та гасло «Ніколи знову»[5].
У березні 2015 року указом Президента України запроваджено День пам'яті та примирення, який відзначається 8 травня. Цей день, а також 9 травня 2015 року, коли відзначатиметься 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, квітка червоного «маку пам’яті» використовуватиметься з гаслом «Пам’ятаємо, перемагаємо».[6][7]
Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам’ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.


 Україна згадуватиме полеглих у Другій світовій війні під європейським символом
8 і 9 травня в Києві відбудуться заходи з відзначення завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом.
Цьогоріч уперше в столиці на офіційних заходах вживатимуть європейську символіку пам’яті полеглих у війні — червоний мак. Ідея та графічне втілення стало результатом співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. 
«Пропонуємо новий символ як виявив нашої поваги до тих, хто знищив нацизм. Це буде червоний мак — символ європейський та український. У наших піснях ідеться, що маки зацвітають там, де пролилася козацька кров», — говорить директор УІНП Володимир В’ятрович.
Гендиректор НТКУ Зураб Аласанія додає: «День пам’яті — день капітуляції нацистської Німеччини. Треба було як символ обрати щось знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам’ять та скорботу».
Графічне втілення-алюзія, з одного боку, червоного маку, з іншого — кривавого сліду від кулі, передає глибину смислу війни, розповідає про страждання, про смерть, про героїзм, про мільйони загиблих — головне, що є у війні.
Біля символу логотип містить гасло «Ніколи знову», адже саме в наших руках не допустити повторення жахіть війни та роки воєнного лихоліття 1939—1945.
«Друга світова війна була більшою, ніж Велика Вітчизняна, зокрема для України. Для України війна почалася 1939 року, а не 1941-го», — вважає харківський дизайнер, автор логотипа Сергій Мішакін. 
Офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом цьогоріч відбулися 8 і 9 травня. Зокрема, разом з Європою та світом Україна почала вшановувати загиблих 8 травня — у день підписання капітуляції нацистською Німеччиною — і продовжить традиційно 9-го.
8 травня відбулася символічна подія — «Перша хвилина миру». Як відомо, капітуляцію Німеччина підписала 8 травня пізно ввечері. Формально саме цього дня завершилася війна в Європі. В такий спосіб цьогоріч Україна розширяє відзначення пам’яті про війну, яка ніколи знову не повинна повторитися.
Організація заходів 8 травня також дозволила провести частину святкувань разом з іншими країнами антигітлерівської коаліції: Великобританією, Францією, США. 9 травня, в День перемоги, пам’ять полеглих у боротьбі з нацизмом ушановуватимуть у Парку вічної слави та на Софійській площі.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
----------------------------------------------------------------------------------------
Восьмого травня по всьому світу в церквах, меморіалах та в родинах згадували полеглих у Другій світовій війні. Пізнього вечора 8 травня 1945 року була підписана капітуляція нацистської Німеччини. В ці святкові дні – 8 і 9 травня – Інститут національної пам’яті України та національна телекомпанія України пропонують причепити до свого одягу «червоний мак» – ця квітка є символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом – жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів. Автори ідеї певні, що попередній символ Дня Перемоги – «георгіївська стрічка» – дискредитована учасниками російської агресії проти України та й низкою українських політиків.
   У полі Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є;
Там жайвір ноту дістає
Ледь чутно між гармат місцями.
 
Нас більш нема. Хоч цими днями
Жили, стрічали сонце з вами.
А зараз ложе в нас он де
У полі Фландрії.
 
Забудьте свари з ворогами,
Слабкими кидаєм руками
Вам факел, хай снаги стає.
Без клятви не заснем ніде,
Хоч маки і ростуть над нами
У полі Фландрії.
    Це рядки поеми «У полі Фландрії», написані в травні 1915 року канадським військовим лікарем Джоном Макрейєм, він переживав смерть свого товариша, офіцера Алексіса Гелмера. Згодом, під впливом цієї поеми викладачка Університету Джорджії Моїні Майкл напише свого вірша «Ми збережемо Віру», у якому заприсягнеться носити «Червоний мак» у пам’ять за загиблими Першої світової війни. І вже з часом мак став символом пам’яті жертв усіх воєн.
 
 Згадуючи драматичну історію масштабного військового протистояння на початку 20-го століття, Харківська дослідниця Першої світової Любов Жванко зазначає, що «мак як пам’ятний символ добре вписується і в український історичний контекст».
 
 «Український письменник Михайло Стельмах переповідав легенду про козака Мака, який від ординців рятував дівчат і був знищений ворогами. Вороги покрошили його на мак. Думали, що вже про нього ніколи пам’яті не буде, а навесні в тих полях розквітли маки. Дійсно, цей символ є пам’ятним для всіх загиблих українців у різні часи, різних війн», – розповіла про українське коріння символічних маків доктор історичних наук Любов Жванко.




День Соборності України.